хребетні тварини, представлені особливими класами риб: Колю-чозубі та Пластинчастошкірі (Панцирні). Вони мали зяброві дуги, передні з яких перетворились в органи захоплення їжі - щелепи, та добре розвинені парні плавці для збільшення маневреності плавання. Предки риб невідомі, оскільки у безщелепових немає зябрових дуг і вони є особливою еволюційною гілкою.

Обидва силурійські класи риб вимерли. Вони мали хрящовий внутрішній скелет, у них не було зябрових кришок і плавального міхура (мал. 162). Колючозубі риби - невеликі (до 30 см завдовжки) за розмірами з великою кількістю парних плавців (до 8 пар); вкриті чотирикутною кістковою лускою. Панцирні риби -вкриті кістковими пластинками, часто злитими в суцільний захисний панцир. Деякі з них досягали до 6 м завдовжки. Серед первісних риб розрізняють придонні та плаваючі форми. Вважають, що всі вони були хижаками.

У прибережних частинах континентальних водойм внаслідок змін рівня води утворився шар мулу. Він став основою первісних грунтів. Уже з середини силурійського періоду відомі перші наземні біогеоценози, що виникли на таких грунтах. Їхню основу складали риніофіти (мал. 163) та плауноподібні. З тварин у таких екосистемах мешкали різні грунтові види (малощетинкові черви та ін.) та рослиноїдні багатоніжки, або ківсяки. Це особливий клас трахейнодишних членистоногих, тіло яких поділене на голову та тулуб,