Будова та функції мітохардій, Мітохондрії (від грец. мітос -нитка та хондріон - зернятко) - це двомембранні органели, які містяться в усіх еукаріотичних клітинах (за винятком особливих внутрішньоклітинних паразитичних одноклітинних тварин - мікроспоридій, що є «енергетичними паразитами», оскільки використовують для власних енергетичних потреб АТФ клітини хазяїна).

Мітохондрії мають форму округлих тілець, паличок, ниток (завдовжки від 0,5 мкм до 10 мкм і більше). Іноді мітохондрії розгалужуються (у деяких одноклітинних організмів, у м'язових волокнах тощо). Кількість мітохондрій у клітині різна: від 1 до 100 000 і більше й залежить від її метаболічної активності. Так, велетенська амеба Хаос має до 500 000 мітохондрій, тоді як у клітині паразитичного джгутикового - трипанозоми (збудника сонної хвороби людини) є лише одна велетенська розгалужена мітохондрія. В клітинах ро-слин-фототрофів мітохондрій менше, ніж у тварин, оскільки їхні функції (синтез АТФ) частково виконують хлоропласти.

Поверхневий апарат мітохондрій складається з двох мембран — зовнішньої та внутрішньої. Зовнішня мембрана гладенька, вона відмежовує мітохондрію від гіалоплазми. Внутрішня мембрана утворює вгини всередину мітохондрій, які мають вигляд трубчастих або гребінчастих утворів - крист (мал.25). Кристи можуть бути по-різному розташовані щодо поздовжньої осі мітохондрії, вони часто галузяться. Зовнішня і внутрішня мембрани мітохондрій ві-