У деяких одноклітинних тварин виникають структури, що виконують роль внутрішньоклітинного скелета (мал. 12). Подібно до включень, вони являють собою конструкції певної форми без поверхневої мембрани. Так, у цитоплазмі деяких паразитичних джгутикових, наприклад лямблій, є опорний стрижень з органічної речовини. У морських найпростіших - радіолярій - куляста капсула з рогоподібної сполуки поділяє цитоплазму на внутрішньокапсулярну та позакапсулярну частини з дещо відмінними властивостями. Крім того, у цих тварин розвинений внутрішньоклітинний скелет з двооксиду кремнію або сірчанокислого стронцію, який може набувати досить химерного вигляду: дірчастих кульок, вкладених одна в одну, корон, радіально розташованих голок тощо.

висновки

Цитоплазма — це внутрішнє середовище клітини. Вона становить собою неоднорідну (багатофазну) колоїдну систему - гіалоплазму з розміщеними в ній органелами та іншими структурами.

Цитоплазма виконує багато важливих функцій: об'єднує всі структури, які в ній знаходяться, забезпечує їхню взаємодію, завдяки чому клітина функціонує як єдина цілісна система. В ній відбувається транспорт різноманітних речовин, перебігають деякі процеси енергетичного та пластичного обміну, відкладаються запасні поживні речовини та продукти метаболізму.

Клітинні включення - це непостійні структури, які можуть то виникати, то зникати за час життєдіяльності, клітини. Вони мають вигляд краплин (жири), зерен (білки, полісахариди), кристалів (солі).