На мембранах гладенької ендоплазматичної сітки синтезуються стероїдні гормони, ліпіди, вуглеводи, які можуть накопичуватись в її порожнинах. На них відбувається обмін деяких полісахаридів (глікогену). У порожнинах гладенької ендоплазматичної сітки (наприклад, у клітинах печінки) накопичуються токсичні сполуки, які знешкоджуються за-участю окиснювальних ферментів і виводяться з клітини. Як зазначалося вище, за участю ендоплазматичної сітки формується ядерна оболонка в період між поділами клітини.

Комплекс Гольджі (мал.23). Основною структурною одиницею цієї органели є стопка (від 5 до 20 і більше) плоских цистерн (мішечків), вкритих мембранами. Поряд з мішечками розміщені пухирці та канальці. Цистерни комплексу Гольджі, як правило, полярні: до одного полюса безперервно підходять пухирці, які відриваються від ендоплазматичної сітки і містять продукти синтезу. Вони зливаються з цистернами, віддаючи їм свій вміст. З іншого полюса цистерн відокремлюються пухирці, наповнені різними речовинами. Вони транспортують ці сполуки в інші ділянки клітини або виводять їх (секретують) за її межі. Зокрема, комплекс Гольджі бере участь в утворенні лізосом, що містять гідролітичні ферменти, синтезовані на мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки.

Комплекс Гольджі є в усіх еукаріотичних клітинах, але його будова у різних організмів може варіювати. Так, у рослинних клітинах структурні одиниці (їхнє число досягає 20 і більше) відокремлені одна від одної, в клітинах інших організмів вони можуть з'єднуватись у загальну сітку.

Функції комплексу Гольджі різноманітні. Насамперед у ньому накопичуються і певним чином змінюються деякі речовини (наприклад, білки), які потім ззовні вкриваються мембранами та секрету-ються. В цистернах комплексу Гольджі речовини, що до них надходять, сортуються за хімічним складом і призначенням. До сортованих молекул тимчасово приєднуються особливі сполуки -маркери, які сигналізують про призначення цих речовин. Відсортовані молекули надходять у наступну цистерну стопки, де «дозрівають» (білки можуть сполучатись із вуглеводами чи ліпідами, в клітинах рослин формуються фрагменти целюлозної клітинної стінки, в клітинах членистоногих - хітинової кутикули тощо). «Дозрілі» сполуки надходять у наступну цистерну, де на одному з її кінців відділяються від комплексу Гольджі. Пухирці, що відокремилися, можуть зливатися з мембранами ендоплазматичної сітки або з плазматичною мембраною, викидаючи свій вміст назовні клітини. Частина пухирців з плином гіалоплазми підходить до інших органел, де віддає свій вміст. Пухирці, які відходять від комплексу Гольджі, транспортуються за участю мікротрубочок.

У комплексі Гольджі формуються лізосоми. Ферменти, які входять до їхнього складу, синтезуються на мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки, потім транспортуються до цистерн комплексу Гольджі і відокремлюються від них у вигляді пухирців, оточених мембраною.