50 нм, їхні потовщення (в діаметрі до 1 000 нм і більше) називають цистернами. Подібно до компонентів цитоскелета мембрани полярні: з одного кінця вони нарощуються, а з іншого - розпадаються* на окремі фрагменти.

Розрізняють два види ендоплазматичної сітки - шорстку (гранулярну) та гладеньку (агранулярну). На мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки розміщені рибосоми (мал.24), які під час біосинтезу білка утворюють комплекси з іРНК — полірибосо-ми (полісами). Гладенька ендоплазматична сітка не має на своїх мембранах рибосом. Вона є похідною від шорсткої, тому їхні мембрани безпосередньо переходять одна в одну. Мембрани шорсткої ендоплазматичної сітки можуть сполучатися і з плазматичною мембраною.

На мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки відбувається біосинтез білків. Ці мембрани також розподіляють синтезовані білки між різними частинами клітини, зокрема по них білки транспортуються до комплексу Гольджі або виводяться назовні. Білки, що надходять до порожнин шорсткої ендоплазматичної сітки, можуть там накопичуватись, «дозрівати» та набувати притаманної їм конфігурації у вигляді вторинної, третинної і четвертинної структур, приєднувати до себе небілкові частини тощо. Крім того, шорстка ендоплазматична сітка бере участь у синтезі компонентів клітинних мембран (мембранні білки, фосфоліпіди, глікопротеїди та ін.).