У цистернах комплексу Гольджі синтезуються деякі полісахариди, які можуть зв'язуватись з білками, що надходять з шорсткої ендоплазматичної сітки. В рослинних клітинах у них утворюються деякі полісахариди (пектини, геміцелюлози), які згодом входять до складу клітинних стінок.

Отже, комплекс Гольджі бере участь у побудові плазматичної мембрани та інших клітинних мембран. Наприклад, у клітинах найпростіших за допомогою його елементів формуються скоротливі вакуолі. Зі складових комплексу Гольджі в головці сперматозоїдів утворюється списо- або чашоподібний утвір - акросома (від грец. акрон — верхівка). У ній містяться ферменти, які під час запліднення розчиняють оболонки яйцеклітини і забезпечують проникнення в неї сперматозоїда. Під час поділу клітини комплекс Гольджі розпадається на окремі структурні одиниці,, які випадково розподіляються між дочірніми клітинами.

JIІЗОСОМИ (від грец. лизіс - звільнення, розчинення) - це пухирці діаметром 100-800 нм, оточені мембраною. Вони містять різноманітні гідролітичні ферменти, здатні розщеплювати органічні сполуки (білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти) і забезпечують процеси внутрішньоклітинного травлення. В клітині містяться різні типи лізосом, які відрізняються за особливостями будови.

Первинні лізосоми формуються за участю комплексу Гольджі. Зливаючись із піноцитозними чи фагоцитозними пухирцями, вони утворюють вторинні лізосоми (травні вакуолі). Після злиття ферменти первинних лізосом активуються і вміст травних вакуолей перетравлюється. Якщо сполуки або мікроорганізми у вторинних лізосомах розщеплюються неповністю, вони перетворюються на залишкові тільця. Деякі з них виводяться з клітини назовні, а інші -залишаються в ній.

Ще один тип лізосом — аутолізосоми - бере участь у перетравлюванні окремих компонентів клітин, цілих клітин або їхніх груп. Вважають, що за допомогою аутолізосом знищуються дефектні ор-ганели, пошкоджені, мертві клітини, зникають хвіст у пуголовків, хрящі при утворенні кісток, руйнуються личинкові органи під час заляльковування комах тощо.

Вакуолі (від лат. вакуус - порожній) (мал.12,14) - це порожнини в цитоплазмі, оточені мембраною та заповнені рідиною. В клітинах еукаріот є різні типи вакуолей.

Про формування травних вакуолей згадувалося вище. Вакуолі рослинних клітин виникають з пухирців, які відокремлюються від ендоплазматичної сітки. Дрібні вакуолі зливаються у великі, які можуть займати майже весь об'єм рослинної клітини. Вони заповнені клітинним соком — водним розчином органічних і неорга-иічних сполук, у тому числі продуктів обміну або пігментів. Функції цих вакуолей різноманітні: вони підтримують тургорний тиск, сприяючи збереженню сталої форми клітин, у них зберігаються розчинні запасні поживні речовини і накопичуються токсичні продукті)